RSS П'ятниця, 23.08.2019, 06:38


Безсалівcька
 загальноосвітня
 школа

 І - ІІІ ступенів


Меню сайту
Новини інтернету

Чи безпечне спілкування через ICQ?

Для чого потрібний антивірус

Міні-чат
Наше опитування
Дайте оцінку нашого сайту
Всього відповідей: 153
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0

Олександр Сергійович Грибоєдов

Олександр Сергійович Грибоєдов

(1795— 1829)
Російський письменник,драматург, дипломат, автор комедії "Горе з розуму"


Грибоєдов народився у Москві в забезпеченій родовитій сім'ї. За свідченням родичів, у дитинстві він був дуже зосереджений і незвичайно розвинений. У 1802 році Грибоєдов був відданий у Благородний пансіон. А через три роки, одинадцятилітнім хлопчиком, він вступив до університету. Олександр Сергійович закінчив словесне відділення філософського факультету Московського університету. Грибоєдов був «вундеркіндом», що закінчив університет у 15 років. У 1808 році отримав звання кандидата словесних наук, але не залишив навчання, а вступив на етико-юридичне відділення, а потім на фізико-математичний факультет. Літом 1812 р., під час Вітчизняної війни, коли ворог наблизився до кордону Росії, Грибоєдов вступив до Московського гусарського полку (добровільний нерегулярний підрозділ) графа Салтикова, що отримав дозвіл на його формування. Але ледве розпочали формування, як ворог увійшов до Москви. Полк цей отримав наказ іти до Казані, а після вигнання ворогів, у кінці того ж року, приєданвся у Брест-Літовську до розбитого іркутського драгунського полку і отримав назву іркутського гусарского. 8 вересня 1812 р. корнет Грибоєдов захворів і залишився у Володимирі аж до імовірно 1 листопада 1813 р. через хворобу не з'являвся в розташування полку. Прибувши на місце служби, він потрапив до компанії «Юних корнетів із кращих дворянських прізвищ» - князя Голіцина, графа Ефимовського, графа Толстого, Алябьєва, Шереметева, Ланського, братів Шатилових. Деякі з них доводилися Грибоєдову родичами.
Згодом він писав у листі до Бегичева: «Я у цій дружині всього побув 4 місяці, а тепер 4-й рік як не можу стати на праведний шлях». До 1815 р. Грибоєдов служив у званні корнета під командуванням генерала-від-кавалерії А. С. Кологривова. Перші літературні проби Грибоєдова - «Лист із Брест-Літовського до видавця», нарис «Про кавалерійські резерви» і комедія «Молоде подружжя» (переклад французької комедії «Le secret du M nage») - відносяться до 1814 р. У статті «Про кавалерійські резерви» Грибоєдов виступив як історичний публіцист. Захоплено-ліричний «Лист.» з Брест-Літовського до видавця «Вісника Європи» написаний ним після нагородження Кологривова у 1814 р. «орденом Святого Рівноапостольського Володимира 1-го ступеня» і свята 22 червня в Брест-Літовському, в кавалерійських резервах, із цього приводу. У кінці 1814 Грибоєдов приїжджає до Петербурга, знайомиться і зближується з гуртком «молодших архаїстиків», де він почерпнув ідею створення національного мистецтва, прагнення до високості і природності стилю. З 1817 служив у Колегії закордонних справ у Петербурзі; в цей час познайомився з Пушкіним. З 1818 секретар російської місії в Тегерані, а із 1822 в Тифлісі є  секретарем по дипломатичній частині при командувачі російськими військами А. П. Ермолові.
У січні 1826 арештований у фортеці Грізна за підозрою у приналежності до декабристів (із багатьма з яких був знайомий особисто, схвалював їх цілі, але до перспективи змови відносився скептично); був привезений до Петербурга і зумів довести непричетність до таємного товариства
У вересні 1826 повернувся до Тифлісу і продовжив дипломатичну діяльність; взяв участь у прийнятті вигідного для Росії Туркманчайського мирного договору (1828) і привіз його текст до Петербургу. Призначений міністром-резидентом (послом) до Ірану; дорогою до місця призначення знову провів декілька місяців у Тифлісі і одружувався там із княжною Ніною Чавчавадзе, донькою начальника Єриванської області і грузинського поета Олександра Чавчавадзе. Є відомості про справжнє прізвище дружини Грибоєдова: у архівах сказано, що в 16 років Ніна змінила прізвище з Багдасарян на Чавчавадзе. Жила Ніна в Єревані, пізніше з батьком переїхала до Грузії.
        Загибель у Персії
Іноземні посольства розташовувалися не в столиці, а в Тавризі, при дворі принца Аббаса-мірзи, але незабаром після прибуття до Персії місія відправилася для знайомства із Фетх Алі-шахом до Тегерану. Під час цього візиту Грибоєдов загинув: 30 січня (11 лютого) 1829 року натовп релігійних фанатів розгромив російську дипломатичну місію, і всі її члени були вбиті, окрім секретаря Мальцева. Натовп увірвався до будинку, грабуючи і руйнуючи все довкола. Грибоєдов, як вважається, вибіг із шаблею і отримав удар каменем  по голові, потім був закиданий камінням і порубаний. Обставини погрому російської місії описуються по-різному, проте Мальцев був очевидцем подій, і він не згадує про загибель Грибоєдова, лише пише, що п'ятнадцятеро людей  оборонялися біля  дверей кімнати посланця.
Мальцев згадує, що було убито 37 чоловік у посольстві (усі, окрім нього одного) і 19 тегеранських жителів. Риза-кулі пише, що був убитий Грибоєдов із 37 товаришами, а з натовпу було убито 80 чоловік. Його тіло було настільки знівечене, що  пізнали лише по сліду на долоні лівої руки, отриманому під час дуелі з Якубовичем. Тіло Грибоєдова було доставлене до Тифлісу і похоронене на горі Мтацмінда в печері при церкві Святого Давида. Залагоджуючи дипломатичний скандал, персидський шах послав до Петербургу свого сина. Як відшкодування за пролиту кров він привіз Миколі 1 багаті дари, в тому числі алмаз «Шах». Колись цей прекрасний алмаз, обрамований безліччю рубінів і смарагдів, прикрашав трон Великих Моголів. Тепер він сяє в колекції Діамантового фонду московського Кремля. На могилі Грибоєдова вдова Ніна Чавчавадзе поставила йому пам'ятник з написом: «Розум і справи твої безсмертні в пам'яті росіян, але для чого пережило тебе кохання моє?».
Форма входу
Пошук
Календар
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
ЗНО 2019
Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти

Тести ЗНО онлайн

Система Orphus
Створити безкоштовний сайт на uCoz
Copyright MyCorp © 2019
Відповідальна за сайт заступник директора школи з НВР Залужна Н. І.
Відповідальний за функціонування сайту Бохановський В. М.
Сайт створений 14.04.2009 р. Бохановським В. М.